Микита Кравцов про плани й про діджитал арт
Микита Кравцов, сучасний український художник з міжнародним мультикультурним досвідом, поділився своїми поточними творчими планами і думками про цифровому мистецтві і страху перед колекціонуванням його з командою V-Art.
Над чим ви зараз працюєте, які ваші творчі плани на найближчий час?
Тепер я перейшов до технології шовкографії. Якщо взяти Францію, тут дуже популярна графіка, тоді як в Україні люди переважно купують картини. Графіка у Франції набагато дешевше картин, до того ж вони меншого формату, що дуже підходить для невеликих французьких квартир. Крім того, кілька разів я був резидентом Cité Internationale des Arts, однієї з найбільших резиденцій у Європі, і тепер я також друкую свої видання в тамтешній кінотеатрі.
—-
Беручи до уваги ваш багаторічний міжнародний досвід, чи помічаєте ви якісь національні уподобання у світі мистецтва?
Так, у людей інший менталітет, французи більш ситуативні, а українське мистецтво більш політичне, наше мистецтво часто черпає теми з політики та літератури. Французьке мистецтво більш емоційне, можна навіть сказати еротичне. Я думаю, що художник завжди повинен балансувати, брати щось з різних країн, але завжди залишатися собою. У Франції мистецька сцена дуже закрита, на відміну від Нью -Йорка, де на першому тижні життя у вас вже багато контактів, усі намагаються вплести вас у культурну тканину. Я тільки почав базуватися у Франції, але продовжую працювати з Україною, спілкуватися з Катею Тейлор, вони мене активно підтримують, збирають твори мистецтва.
Яке ваше ставлення до цифрового мистецтва? Як тенденція цифровизації вплинула на вас?
Мене цікавлять усі сфери та прояви мистецтва, окрім, мабуть, декоративних предметів, таких як імпресіоністичні пейзажі та портрети дітей та коней. Інформаційне, діджитал арт дуже добре впливає на мистецтво в цілому, але я не можу сказати, як воно впливає на ринок, багато хто боїться його збирати. Це поки не впливає на ринок в Україні, сподіваюся, що ви зміните цю ситуацію своєю новою платформою. Тому весь світ стає все більш оцифрованим, це вже не новина, а реальність, і людям слід припинити жити з архаїчним сприйняттям мистецьких практик, що якщо твір купується для колекції, то це має бути картина маслом так чи інакше з великим підписом. Якщо ви професійний колекціонер, то мистецтво – це банк, ваша інвестиція, і паралельно вам це подобається і захоплюється. Що ж, якщо ви професійний художник, то ви не обмежитесь одним медіа, а розвиватиметесь у різних напрямках.
—-
Чи змінює digital, філософію мистецтва загалом?
Я часто відвідую виставки в Палаці Токіо, одному з найбільших і найцікавіших експериментальних об’єктів Парижа, де представлено не тільки музейне мистецтво, а й «молоде» мистецтво. Є багато цифрового, художники створюють цілі світи, це дуже цікаво. Для мене цифрове мистецтво більш масове, воно швидше бачиться, ніж матеріал. Це більше відповідає новому часу, новій ментальності.
Як створити NFT картинку читайте в нашому огляді
Десь я читав, що у сучасної людини увага затримується на 5-8 секунд, коли вона перегортає стрічку новин, мозок дуже швидко обробляє інформацію і гортає її або також малюнки, навіть не фіксуючи значення та деталей. Так вони можуть сидіти 3 години біля телефону, а потім нічого не пам’ятають, що вони переглядали. Ми стали менше заглиблюватися, стали більш поверхневими.
Поняття “мультикультуралізм” було загальною ниткою у вашій раніше творчій роботі, але чи є у вас зараз деякі центральні теми? Чи є якісь зміни через карантин?
Ну, мультикультуралізм – це не поняття чи тема, а просто засіб чи спосіб існування. У своїй роботі я зараз більше зацікавлений у вивченні змін у русі суспільства, маніпулюванні масами та світом як середовищем проживання, придатним чи непридатним для життя, теми більш військові, про споживання ресурсів . Зараз я часто працюю з оцифрованим мистецтвом, створюю ілюстрації до розслідувань новин, раніше я ілюстрував кримінальний кодекс, мені здаються цікавими людські вади і слабкості.
—-
Де для вас є основна межа між мистецтвом та дизайном?
Мистецтво може бути дизайном, а дизайн може бути мистецтвом. Через багаторазове використання ця межа вже стирається, як і у випадку з ілюстраціями. Архівувати все, розкласти по полицях стало складніше. Я вважаю, що мистецтво має паралельно годувати хорошого художника, вони не повинні залежати лише від мистецтва, від продажів. Коли ви занадто залежите від них, ви припадаєте до смаків споживача, і не створюєте мистецтво, а починаєте викидати замовлення. І єдиної формули немає.
Які ваші прогнози щодо виходу світу мистецтва з карантину, що може змінитися?
Зараз ми переживаємо чергову кризу мистецтва після тривалої ери постмодернізму. Раніше був кожен другий музикант, зараз кожен другий – художник. Багато маленьких галерей закрилися, а великі скористалися цим часом, щоб переїхати до просторіших кімнат. Я думаю, що мистецтво стане більш «витонченим», а щось уже мертве, нецікаве зникне.
Мені цікава ваша платформа як щось нове, соціальна мережа, яка популяризує цифрове мистецтво. Щось нове в наших широтах.
Фотографії 2, 3, 4 від Hugo Cesto, 1, 5 з особистого архіву